СОРОМ - Тлумачення та орфографія на СЛОВНИК.НЕТ

СОРОМ

СОРОМ, сорому, розм. сорома, ч. 1. Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. // Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. // Почуття ніяковості, сором'язливості. <> Без сорому – не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків. Сорому наїстися – зробивши що-небудь осудливе, осоромитися. Сорому немає кому, в кого – хто-небудь безсоромний. 2. Недобра слава, безчестя; ганьба. // Ганебний вчинок. Завдавати сорому. Набиратися сорому. <> На сором кому, у знач. вставн. сл. – уживається для вираження невдоволення чиєю-небудь поведінкою, вчинком, осуду їх і т. ін. 3. у знач. присудк. сл. Те саме, що соромно. 4. у знач. виг. Уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін. 5. розм. Зовнішні статеві органи людини.

Помилка? Не згодні з тлумаченням? Завітайте до нашого форуму та залиште про це повідомлення, або Ви можете самостійно відредагувати тлумачення (необхідна реєстрація) і наші модератори розглянуть його найближчим часом.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

сором - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
відмінок	однина	множина
називний	сором	сороми
родовий	сорому	соромів
давальний	соромові, сорому	соромам
знахідний	сором	сороми
орудний	соромом	соромами
місцевий	на/у соромі	на/у соромах
кличний	сороме	сороми