НАУКА, -и, ж. 1. тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ. 2. Окрема галузь цих знань. // тільки одн. Напрям у якій-небудь галузі знань, названий ім'ям його засновника. 3. тільки одн. Освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду. 4. тільки одн. Те, що повчає, дає життєвий досвід; порада, урок, напучення. <> Для науки; У (на) науку – для застереження від прикрих помилок. 5. тільки одн., заст. Навчання. Віддавати у науку.
ГОДЕН див. годний.
