ТА² , спол. І. єднальний. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. "і". 1. Поєднує однорідні члени речення. // Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять. // З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову. 2. Поєднує речення, які виражають одночасність дії. // Поєднує речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події. <> Та й: а) поєднує однорідні члени речення й цілі речення; б) указує на несподіваний перехід від однієї дії до іншої; в) поєднує однорідні члени речення або цілі речення, що виражають причиново-наслідкові відношення. ІІ. приєднувальний. Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку. // У сполуч. з присл. ще уточнює та підсилює виразність раніше висловленої думки. // Уживається в значенні, близькому до крім того, до того ж (із підсил. відтінком). <> Та й: а) приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку; б) на початку питального речення підсилює думку попереднього речення. III. протиставний. 1. Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності чи обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте. // Уживається з обмежувальним значенням; за значенням близький до спол. тільки. 2. Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень. // З обмежувально-допустовим значенням уживається для сполучення однорідних членів речення. // Разом із спол. зате вживається з відтінком компенсаційного протиставлення. <> Та ба – уживається для вираження заперечення сподіваної дії. Та й то – поєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього. IV. перелічувальний. Поєднує слова або цілі речення в переліку.

ТА³ , част. підсил. 1. Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож. // Разом із част. так підсилює слово, перед яким стоїть (найчастіше прислівник, уживаний як обставина способу дії). // Уживається в питальному та окличному реченнях при слові, на яке падає логічний наголос. // Уживається з дієсловом наказового способу для підкреслення прохання чи спонукання. // Перед част. ні підсилює заперечувальний зміст речення. 2. Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання. 3. Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення. // Уживається в народній поезії та в стилізації під народнопоетичну мову.