ЩО

ЩО1 , чого, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ. 1. також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. <> Знаєш що?уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що. Що-що, а ... – уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін. 2. пит. Уживається в функції прислівника у знач. чому?, з якої причини? <> За віщо?; За що?; За що? Про що?чому?, навіщо? Не знати чого (чому)невідомо нащо. 3. пит. Уживається у функції прислівника мети у знач. для чого?, навіщо?, з якою метою? риторичному питаннііз знач. нічого). <> Заради чого навіщо, нащо. Нема чого (що), з інфін. – уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно. 4. пит., тільки в наз. в. Уживається у функції присудка, відповідаючи знач. як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь? <> Що за хто, що уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який. 5. пит., розм. Виражає питання про кількість чого-небудь, відповідаючи знач. скільки?, яку суму? 6. відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч. з часткою не) допустові. <> Що ж до кого, чого, то ... – коли стосується кого-, чого-небудь, то ... . 7. відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи знач. відносного займ. який. 8. відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення, у знач. а це, і це. 9. відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника. 10. відносний. Уживається у сполуч. з ім. та числ. у знач. кожний, всякий. // також із співвідносним словом то. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення. 11. відносний, перев. з інфін. Уживається в середині простого речення у функції додатка. <> Хоч би що кому зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось. Хоч ти йому щоне слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь. 12. неознач. Уживається в знач. що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо. 13. означ., також у сполуч. з част. вже, то. Уживається в окличних реченнях у знач. дуже багато, велика кількість. // Указує на ступінь вияву чого-небудь у знач. дуже, сильно, як, який. 14. означ., розм. Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач. дуже великою, вищою мірою. 15. вказ., у сполуч. з част. ось, от, он. Уживається для уточнення, роз'яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь. 16. перев. з част. не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач. все, все без винятку, все підряд, всяке, різне. <> Хоч щоусе без винятку, будь-що. 17. Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. запереч. займ. ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості. 18. Уживається в складі фразових сполучень із запереч. част. <> Що не що, а ... – хай там що, а ... ; хоч там як, а ... .

ЩО2 , спол. 1. з'ясувальний. Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення. 2. з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії. 3. з'ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. // Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній. 4. з'ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення. 5. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні. 6. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. // Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки. 7. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення причини. 8. розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач. хоч, чи. 9. відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень. 10. часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки. 11. умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі. 12. порівняльний, нар.-поет. Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. // Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення. 13. приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що "а" (див. а2 III, 3). 14. Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому що, через те що, у зв'язку з тим, що, розм. затим що, тим що; б) часових: тільки що, розм. тілько що; в) допустових: хіба що, дарма що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, тільки що, розм. що тільки; д) приєднувальних: не тільки що, розм. опріч (окрім) того, що.

ЩО3 , част., розм. 1. пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. // Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь. <> [А] що, коли (як); Що, якби уживається для припущення можливості чого-небудь. Що ти (ви)!виражає здивування чиїмись вчинками або словами. 2. підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? // Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь. <> А що?; Ну що?уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?. Так щоотже, з цього випливає. Ну [й] що ж; Так що уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже. Що хочете, а ... – уживається при відвертій констатації чого-небудь. 3. пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? // Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле. <> А [хіба] що?уживається як питальне слово-речення в діалозі при з'ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника. 4. підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи. 5. підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість. 6. Уживається у складі фразових часток. <> Ось що, вказівна част. – уживається для уточнення, роз'яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте. Чи що, модальна част. – уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще. Що б, модальна част. – уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б. Що ж, модальна част. – уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось. Що [ж] за, оклично-підсил. част. – уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь. 7. підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом найдля виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.

    
Помилка? Не згодні з тлумаченням? Завітайте до нашого форуму та залиште про це повідомлення, або Ви можете самостійно відредагувати тлумачення (необхідна реєстрація) і наші модератори розглянуть його найближчим часом.
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.  

що - займенник
(питальний)
відмінок 
називнийщо
родовийчого
давальнийчому
знахіднийщо
оруднийчим
місцевийчому, чім

ОПИТУВАННЯ
© СЛОВНИК.net, 2006-2010.
Використання матеріалів СЛОВНИК.net дозволяється за умови посилання на СЛОВНИК.net.