ЩО² , спол. 1. з'ясувальний. Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення. 2. з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії. 3. з'ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. // Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній. 4. з'ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення. 5. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні. 6. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. // Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки. 7. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення причини. 8. розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач. хоч, чи. 9. відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень. 10. часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки. 11. умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі. 12. порівняльний, нар.-поет. Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. // Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення. 13. приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що "а" (див. а² III, 3). 14. Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому що, через те що, у зв'язку з тим, що, розм. затим що, тим що; б) часових: тільки що, розм. тілько що; в) допустових: хіба що, дарма що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, тільки що, розм. що тільки; д) приєднувальних: не тільки що, розм. опріч (окрім) того, що.

ЩО³ , част., розм. 1. пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. // Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь. <> [А] що, коли (як); Що, якби – уживається для припущення можливості чого-небудь. Що ти (ви)! – виражає здивування чиїмись вчинками або словами. 2. підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? // Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь. <> А що?; Ну що? – уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?. Так що – отже, з цього випливає. Ну [й] що ж; Так що – уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже. Що хочете, а ... – уживається при відвертій констатації чого-небудь. 3. пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? // Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле. <> А [хіба] що? – уживається як питальне слово-речення в діалозі при з'ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника. 4. підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи. 5. підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість. 6. Уживається у складі фразових часток. <> Ось що, вказівна част. – уживається для уточнення, роз'яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте. Чи що, модальна част. – уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще. Що б, модальна част. – уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б. Що ж, модальна част. – уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось. Що [ж] за, оклично-підсил. част. – уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь. 7. підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най – для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.